Бокси та контейнери для утилізації медичних відходів

Бокси для утилізації медичних відходів використовують для безпечного роздільного збирання використаних голок, шприців із незнімною голкою, лез, скальпелів, канюль, ампул, лабораторного скла та інших предметів, здатних проколоти або порізати звичайний пакет.

Жорсткий контейнер допомагає ізолювати гострі відходи одразу після проведення медичної маніпуляції. Це зменшує ризик випадкового уколу, порізу, контакту працівника з кров’ю або іншими біологічними рідинами.

Такі ємності використовують у лікарнях, приватних клініках, лабораторіях, стоматологічних кабінетах, пунктах вакцинації, операційних, процедурних кабінетах, ветеринарних установах, косметологічних центрах та інших місцях, де утворюються гострі медичні відходи.

У каталозі Rodwel можна підібрати контейнери для утилізації медичних відходів різного об’єму, форми та типу кришки — від компактних настільних моделей до великих ємностей для відділень із високим навантаженням.

Для чого потрібен контейнер для медичних відходів

Контейнер для медвідходів є елементом системи їх безпечного збирання та передавання на подальше оброблення.

Сам бокс не виконує знешкодження або остаточної утилізації. Його завдання полягає в тому, щоб:

• ізолювати небезпечні предмети;

• запобігти проколюванню паковання;

• зменшити ризик травмування персоналу;

• не допустити випадкового випадання вмісту;

• організувати роздільне збирання відходів;

• забезпечити безпечне тимчасове накопичення;

• підготувати відходи до внутрішнього переміщення;

• спростити маркування та облік;

• забезпечити передавання спеціалізованому оператору.

Після остаточного закриття контейнер передають відповідно до затвердженої у закладі схеми управління відходами.

Які відходи збирають у жорсткі контейнери

Утилізаційний медичний бокс призначений насамперед для гострих предметів, які можуть пошкодити мішок або травмувати працівника.

До них можуть належати:

• ін’єкційні голки;

• шприци з незнімними голками;

• голки від вакуумних систем;

• інсулінові голки;

• ланцети;

• скарифікатори;

• хірургічні леза;

• скальпелі;

• канюлі;

• металеві провідники;

• гострі частини інфузійних систем;

• одноразові троакари;

• стоматологічні голки;

• ендодонтичні інструменти;

• пошкоджені ампули;

• предметні та покривні скельця;

• уламки лабораторного скла;

• капіляри;

• піпетки з гострими краями;

• інші медичні вироби, здатні проколоти паковання.

Перелік допустимих відходів залежить від моделі контейнера, внутрішньої процедури закладу та способу подальшого оброблення.

Контейнери для голок і шприців

Контейнер для голок і шприців часто називають шарпс-контейнером — від англійського терміна sharps container.

Він має жорсткий корпус і кришку з отвором для внесення використаних предметів. У деяких моделях передбачені спеціальні пази, які допомагають від’єднати голку від шприца або іншого медичного виробу без прямого контакту руками.

Контейнер може використовуватися для:

• ін’єкційних голок;

• шприців із незнімною голкою;

• голок від систем забору крові;

• ланцетів;

• скарифікаторів;

• інсулінових шприців;

• стоматологічних голок;

• коротких гострих канюль.

Використаний гострий предмет потрібно поміщати до контейнера одразу після маніпуляції, не залишаючи його на столі, лотку або іншій робочій поверхні.

Контейнери для використаних шприців

Перед придбанням потрібно визначити, чи планується збирати лише від’єднані голки або цілі шприци.

Для голок підходять компактні бокси з невеликим приймальним отвором. Для шприців, систем, довгих канюль та інших об’ємних виробів потрібен контейнер більшого розміру з широкою кришкою.

Під час вибору враховують:

• довжину шприца;

• наявність незнімної голки;

• середню кількість процедур;

• обсяг відходів за зміну;

• місце встановлення ємності;

• частоту передавання відходів;

• вимоги внутрішньої стандартної операційної процедури.

Не слід намагатися силою помістити великий шприц у надто маленький отвір. Це може спричинити відскок предмета, пошкодження контейнера або травмування працівника.

Контейнери для гострих інструментів

Для лез, скальпелів, капілярів і лабораторного скла потрібна ємність із достатньою міцністю стінок.

Важливими характеристиками є:

• стійкість до проколу;

• стійкість до механічних пошкоджень;

• стабільність на робочій поверхні;

• кришка, яка щільно фіксується;

• відсутність гострих країв корпусу;

• можливість остаточного блокування;

• відповідний розмір приймального отвору;

• наявність позначки максимального наповнення.

Контейнер не повинен деформуватися під звичайним навантаженням або відкриватися під час внутрішнього переміщення.

Що не можна викидати у шарпс-контейнер без перевірки

Не всі медичні відходи можна змішувати в одній ємності.

Окремого порядку поводження можуть потребувати:

• цитостатичні та цитотоксичні препарати;

• фармацевтичні відходи;

• хімічні реагенти;

• ртутьвмісні вироби;

• стоматологічна амальгама;

• радіоактивні матеріали;

• великі об’єми рідин;

• анатомічні відходи;

• аерозольні балони;

• легкозаймисті речовини;

• реактивні хімічні суміші.

Якщо голка, шприц або інший гострий предмет забруднений цитостатичним, хімічним чи радіоактивним матеріалом, для нього може бути потрібен спеціалізований контейнер та окремий маршрут передавання.

Перед використанням потрібно перевірити схему управління відходами медичного закладу.

Одноразові контейнери для медичних відходів

Більшість шарпс-контейнерів розрахована на одноразове використання.

Після остаточного закриття такий контейнер:

• не відкривають повторно;

• не спорожнюють вручну;

• не використовують для нового циклу;

• не ущільнюють;

• не пересипають його вміст;

• не намагаються витягнути окремі предмети.

Одноразова конструкція зменшує кількість операцій із небезпечними відходами та ризик контакту персоналу з використаними голками.

Повторне використання допускається лише для спеціально призначених багаторазових систем, якщо це передбачено виробником, затвердженою технологією оброблення та внутрішніми процедурами закладу.

Вимоги до корпусу

Корпус контейнера для гострих медичних відходів повинен відповідати характеру матеріалів, які в нього поміщають.

Під час вибору оцінюють:

• міцність пластику;

• стійкість до проколу;

• стійкість до падіння;

• герметичність нижньої частини;

• якість з’єднання стінок;

• стійкість до вологи;

• збереження форми після наповнення;

• можливість безпечного перенесення;

• сумісність із передбаченим способом оброблення;

• температурну стійкість, якщо контейнер підлягає спеціальній обробці.

Для рідких або вологих відходів потрібно уточнювати, чи забезпечує конкретна модель необхідну непроникність.

Кришка контейнера

Кришка є одним із головних елементів безпеки.

Вона може мати:

• великий отвір для шприців;

• малий отвір для голок;

• пази для від’єднання голок;

• поворотну захисну вставку;

• тимчасове закриття;

• остаточне блокування;

• захист від випадкового відкривання;

• ручку для перенесення;

• клапан, що ускладнює випадання вмісту.

Тимчасовий режим використовують між робочими процедурами. Остаточне закриття застосовують після досягнення допустимого рівня наповнення або перед передаванням контейнера.

Після активації остаточного блокування кришка не повинна відкриватися без пошкодження корпусу.

Різниця між тимчасовим і остаточним закриттям

Тимчасове закриття дозволяє обмежити доступ до вмісту, коли контейнер ще використовується.

Воно може бути потрібне:

• після завершення робочої зміни;

• під час прибирання кабінету;

• при тимчасовому переміщенні;

• коли робоче місце залишається без нагляду;

• для захисту від випадкового випадання предметів.

Остаточне закриття застосовують, коли контейнер виводять з експлуатації.

Після цього його:

• маркують відповідно до внутрішньої процедури;

• переміщують за визначеним маршрутом;

• поміщають у передбачене вторинне паковання, якщо це потрібно;

• передають відповідальній особі;

• направляють на подальше оброблення.

Перед купівлею варто перевірити, чи має модель обидва режими фіксації.

Рівень наповнення контейнера

Контейнер не можна заповнювати до самого краю.

Переповнена ємність збільшує ризик:

• уколу голкою;

• випадання відходів;

• пошкодження кришки;

• контакту рук із вмістом;

• неможливості остаточного закриття;

• проколювання предметами верхньої частини;

• травмування під час перенесення.

На корпусі може бути нанесена лінія максимального наповнення. Після її досягнення контейнер потрібно закрити.

За рекомендаціями ВООЗ шарпс-контейнери слід закривати приблизно при заповненні на три чверті, не допускаючи переповнення. У конкретному медичному закладі потрібно також дотримуватися інструкції виробника та затвердженої стандартної операційної процедури. (ВООЗ)

Де встановлювати контейнер для голок

Шарпс-контейнер потрібно розташовувати якомога ближче до місця, де утворюються гострі відходи.

Його можна встановлювати:

• біля процедурного столу;

• поруч із кріслом для забору крові;

• біля місця вакцинації;

• у стоматологічному кабінеті;

• поруч із лабораторним аналізатором;

• біля операційного столу;

• на візку медичної сестри;

• у перев’язувальній;

• поруч із робочим місцем косметолога;

• у ветеринарному процедурному кабінеті.

Працівник не повинен переносити відкриту використану голку через приміщення в пошуках контейнера.

Водночас ємність потрібно встановлювати так, щоб вона була недоступна для пацієнтів, дітей і сторонніх осіб.

Настільні, настінні та мобільні контейнери

Спосіб встановлення залежить від організації робочого місця.

Настільні бокси

Компактні контейнери встановлюють на стійку горизонтальну поверхню.

Вони підходять для:

• кабінетів із невеликою кількістю процедур;

• лабораторних столів;

• стоматологічних установок;

• косметологічних кабінетів;

• пунктів забору крові.

Основа повинна бути достатньо широкою, щоб контейнер не перекидався під час внесення відходів.

Настінні контейнери

Використовуються разом зі спеціальним кронштейном.

Переваги:

• фіксоване положення;

• звільнення робочої поверхні;

• можливість встановлення на зручній висоті;

• зменшення ризику падіння;

• стандартизація розташування в кабінеті.

Контейнери для медичних візків

Кріпляться до процедурного, анестезіологічного або перев’язувального візка.

Таке рішення дозволяє переміщувати контейнер разом із персоналом і викидати гострий предмет безпосередньо після процедури.

Контейнери для процедурних кабінетів

У процедурному кабінеті утворюються голки, шприци, ланцети, системи та інші витратні матеріали.

Для такого приміщення можуть бути потрібні:

• компактний бокс для голок;

• контейнер із широким отвором для шприців;

• настінний тримач;

• ємність для м’яких інфекційних відходів;

• вторинний транспортний контейнер.

Об’єм підбирають відповідно до середньої кількості процедур за зміну.

Занадто малий контейнер доведеться часто замінювати. Надмірно великий може використовуватися довго, займати багато місця та не відповідати внутрішньому графіку передавання відходів.

Контейнери для пунктів вакцинації

У пункті вакцинації шарпс-контейнер повинен знаходитися безпосередньо біля місця введення препарату.

Для такого застосування важливі:

• стійкий корпус;

• отвір для шприца з голкою;

• швидке внесення відходів однією рукою;

• чітка позначка наповнення;

• надійне остаточне закриття;

• можливість фіксації на столі або візку;

• відповідний об’єм для запланованої кількості щеплень.

Контейнер бажано встановити до початку роботи, а не після накопичення використаних шприців.

Контейнери для стоматології

У стоматологічному кабінеті можуть утворюватися:

• ін’єкційні голки;

• карпульні голки;

• ендодонтичні інструменти;

• бори;

• леза;

• скальпелі;

• уламки ампул;

• інші гострі вироби.

Для них потрібен жорсткий контейнер із достатньо широким отвором і стійкою основою.

Відходи стоматологічної амальгами не слід автоматично змішувати зі звичайними гострими відходами. Для ртутьвмісних матеріалів чинні правила передбачають окреме первинне паковання з матеріалу, який не взаємодіє з ртуттю. (Закон України)

Контейнери для лабораторій

У медичних і дослідницьких лабораторіях жорсткі ємності використовують для:

• голок вакуумних систем;

• ланцетів;

• капілярів;

• скарифікаторів;

• піпеток із гострими краями;

• предметних скелець;

• покривного скла;

• пошкоджених пробірок;

• уламків лабораторного скла;

• одноразових лез;

• гострих частин тестових систем.

Для довгих піпеток, скла або інструментів можуть бути потрібні високі контейнери спеціальної форми.

Не слід ламати предмети, щоб умістити їх у невелику ємність.

Контейнери для операційних і перев’язувальних

В операційних і перев’язувальних відділеннях можуть одночасно використовуватися різні типи контейнерів.

Окремо збирають:

• голки;

• леза;

• скальпелі;

• троакари;

• металеві провідники;

• гострі частини систем;

• м’які матеріали з біологічним забрудненням;

• фармацевтичні відходи;

• анатомічні відходи.

Контейнер для гострих предметів повинен бути доступним у межах робочої зони, але не заважати проведенню процедури.

Під час вибору потрібно враховувати використання інструментів різної довжини та об’єму.

Контейнери для косметології та тату-студій

Гострі відходи утворюються не лише у великих медичних закладах.

Шарпс-контейнери можуть бути потрібні у:

• косметологічних кабінетах;

• центрах естетичної медицини;

• подологічних кабінетах;

• тату-студіях;

• кабінетах перманентного макіяжу;

• центрах лазерної терапії;

• пунктах домашнього сестринського догляду.

До контейнера можуть поміщатися використані картриджі, голки, ланцети та інші гострі одноразові вироби.

Порядок подальшого передавання таких відходів має відповідати вимогам, які застосовуються до конкретного суб’єкта господарювання.

Контейнери для ветеринарних закладів

У ветеринарних клініках гострі відходи утворюються під час:

• ін’єкцій;

• вакцинації;

• забору крові;

• хірургічних процедур;

• стоматологічних маніпуляцій;

• лабораторних досліджень;

• встановлення катетерів;

• евтаназії тварин.

Контейнер підбирають за тим самим принципом: він повинен відповідати розміру предметів, не проколюватися та надійно закриватися.

Відходи лікарських і хімічних препаратів потрібно відокремлювати від звичайних гострих виробів, якщо цього вимагає їхній склад і подальша технологія оброблення.

Червоні, жовті та інші кольори контейнерів

Колір може використовуватися як елемент внутрішньої системи ідентифікації відходів.

Однак лише колір корпусу не визначає призначення контейнера.

Під час вибору потрібно враховувати:

• чинні вимоги до маркування;

• категорію та код відходів;

• внутрішню схему медичного закладу;

• написи на корпусі;

• знак біологічної або іншої небезпеки;

• інформацію виробника;

• вимоги оператора, якому передають відходи.

Однаковий колір може по-різному застосовуватися в різних системах, тому персонал повинен орієнтуватися на затверджене маркування та СОП, а не лише на візуальне оформлення ємності.

Маркування контейнерів

Маркування допомагає ідентифікувати вміст і простежити маршрут відходів.

Залежно від виду відходів та внутрішньої процедури можуть зазначатися:

• назва закладу;

• структурний підрозділ;

• тип відходів;

• код відходів;

• дата початку використання;

• дата остаточного закриття;

• відповідальна особа;

• попереджувальний напис;

• знак небезпеки;

• номер партії або контейнера;

• маса переданих відходів;

• дані отримувача.

Написи повинні залишатися читабельними під час використання, зберігання та переміщення.

Не слід заклеювати основне заводське маркування або лінію максимального наповнення.

Первинне та вторинне паковання

Шарпс-контейнер зазвичай виконує функцію первинного паковання для гострих відходів.

Для подальшого переміщення можуть застосовуватися:

• транспортні баки;

• контейнери вторинного паковання;

• закриті візки;

• спеціальні стійки;

• жорсткі багаторазові ємності.

Вторинний контейнер допомагає:

• захистити первинне паковання;

• запобігти випадковому падінню;

• організувати внутрішнє перевезення;

• відокремити відходи від чистих матеріалів;

• спростити завантаження спеціалізованого транспорту.

Перед переміщенням гострих відходів за межі місця їх утворення контейнер потрібно щільно закрити, щоб унеможливити висипання вмісту. (Закон України)

Як користуватися шарпс-контейнером

Перед початком роботи потрібно:

• перевірити цілісність корпусу;

• правильно встановити кришку;

• переконатися, що вона зафіксована;

• вибрати доступне та стійке місце;

• перевірити режим тимчасового закриття;

• нанести необхідне маркування;

• ознайомити персонал із типом приймального отвору.

Під час використання:

• викидайте гострий предмет одразу після процедури;

• не проштовхуйте відходи руками;

• не струшуйте контейнер;

• контролюйте рівень наповнення;

• не залишайте кришку повністю відкритою без потреби;

• не допускайте доступу сторонніх осіб;

• не переміщуйте контейнер, тримаючи його за кришку, якщо це не передбачено конструкцією.

Після досягнення граничного рівня:

• активуйте остаточне закриття;

• перевірте фіксацію кришки;

• нанесіть завершальне маркування;

• передайте контейнер за внутрішнім маршрутом.

Що не можна робити з використаними голками

Після використання не рекомендується:

• згинати голку;

• ламати її вручну;

• передавати іншому працівнику;

• залишати на столі;

• класти в кишеню;

• переносити без захисного контейнера;

• викидати у звичайний пакет;

• намагатися витягти з переповненого боксу;

• утрамбовувати відходи руками;

• пересипати вміст.

Не слід надягати ковпачок на використану голку, якщо це не передбачено спеціальною процедурою та безпечним пристроєм.

ВООЗ рекомендує розміщувати контейнери безпосередньо в зонах використання гострих предметів, не згинати голки та не передавати використані гострі вироби від однієї людини іншій. (ВООЗ)

Дії при пошкодженні контейнера

Перед перенесенням потрібно оглянути корпус і переконатися, що з нього не виступають голки або інші предмети.

Якщо контейнер:

• тріснув;

• деформувався;

• проколотий;

• має пошкоджену кришку;

• не може бути остаточно закритий;

• втратив стійкість,

його не слід переносити звичайним способом.

Пошкоджену ємність потрібно обережно помістити до більшого жорсткого непроколюваного контейнера та діяти відповідно до аварійної СОП закладу.

Не можна заклеювати отвір руками поблизу виступаючої голки або намагатися повернути предмет усередину.

Об’єми контейнерів

Бокси для медичних відходів випускаються в різних об’ємах.

0,2–0,5 літра

Компактні моделі для:

• невеликої кількості голок;

• індивідуального робочого місця;

• мобільної медичної бригади;

• домашнього догляду;

• косметологічного кабінету;

• набору для невідкладної допомоги.

1–2 літри

Підходять для:

• процедурного столу;

• стоматологічного кабінету;

• пункту забору крові;

• кабінету вакцинації;

• невеликої лабораторії.

3–5 літрів

Використовуються у:

• відділеннях із середнім навантаженням;

• перев’язувальних;

• денних стаціонарах;

• операційних;

• лабораторних підрозділах;

• ветеринарних клініках.

7–10 літрів

Підходять для:

• великих процедурних кабінетів;

• централізованих пунктів забору крові;

• операційних блоків;

• відділень інтенсивної терапії;

• закладів із великим потоком пацієнтів.

15–30 літрів

Великі моделі використовують для довгих, об’ємних або численних гострих виробів.

Перед замовленням потрібно перевірити не лише літраж, а й внутрішні розміри, ширину отвору та висоту контейнера.

Круглі та прямокутні контейнери

Круглий бокс зручний для компактного розміщення та часто має поворотну кришку.

Прямокутна модель може:

• краще прилягати до стіни;

• займати менше глибини;

• бути зручнішою для кріплення;

• мати ширший отвір;

• ефективніше використовувати простір на візку.

Форма не визначає рівень безпеки. Важливішими є міцність, стійкість, кришка та відповідність розміру відходів.

Як розрахувати необхідний об’єм

Для розрахунку потрібно визначити:

• кількість процедур за зміну;

• тип гострих виробів;

• середній об’єм одного предмета;

• наявність шприців із голкою;

• частоту заміни контейнера;

• кількість робочих місць;

• внутрішній графік збирання;

• допустиму тривалість використання;

• доступне місце для встановлення.

Наприклад, для від’єднаних голок може бути достатньо компактної ємності, тоді як цілі шприци та інфузійні системи швидко заповнюють контейнер того самого літражу.

Доцільно мати запас нових боксів безпосередньо в підрозділі, щоб після остаточного закриття одразу встановити порожній контейнер.

Як вибрати контейнер для медичних відходів

Перед замовленням визначте:

• які саме відходи утворюються;

• чи є вони гострими;

• довжину та розмір предметів;

• середню кількість відходів;

• необхідний об’єм;

• місце встановлення;

• спосіб кріплення;

• потрібний розмір отвору;

• необхідність пристрою для від’єднання голок;

• наявність тимчасового закриття;

• наявність остаточного блокування;

• спосіб внутрішнього транспортування;

• вимоги до маркування;

• сумісність із подальшим обробленням.

Контейнер для гострих медичних відходів повинен мати кришку та корпус, який не проколюється. Саме така вимога передбачена чинним порядком управління медичними відходами в Україні. (Закон України)

На що звернути увагу перед купівлею

Порівнюючи моделі, оцініть:

• товщину та міцність корпусу;

• якість пластику;

• стійкість основи;

• форму кришки;

• надійність фіксації;

• зручність внесення предметів;

• лінію максимального наповнення;

• ручку для перенесення;

• попереджувальне маркування;

• можливість нанесення додаткової інформації;

• сумісні кронштейни;

• умови зберігання;

• документацію виробника;

• кількість контейнерів в упаковці.

Низька ціна не повинна бути єдиним критерієм. Ненадійна кришка або тонкі стінки можуть збільшити ризик травмування та ускладнити подальше поводження з відходами.

Вимоги до медичного закладу

Купівля контейнерів є лише одним з елементів системи управління відходами.

Медичному закладу також потрібні:

• визначена відповідальна особа;

• затверджена схема управління відходами;

• стандартні операційні процедури;

• навчання працівників;

• роздільне збирання;

• маркування;

• безпечний внутрішній маршрут;

• місце тимчасового зберігання;

• облік;

• договір із відповідним оператором;

• порядок дій у разі аварійної ситуації.

Чинні правила поширюються на заклади охорони здоров’я, ліцензованих ФОП, які надають медичну допомогу, та інших визначених утворювачів медичних відходів. Працівників, які не пройшли навчання щодо стандартних операційних процедур, не допускають до відповідних робіт. (Закон України)

Чому важливе роздільне збирання

Медичні відходи мають різний рівень небезпеки та потребують різних методів оброблення.

ВООЗ поділяє їх, зокрема, на:

• загальні неопасні;

• інфекційні;

• гострі;

• патологічні;

• хімічні;

• фармацевтичні та цитотоксичні;

• радіоактивні.

Змішування гострих предметів зі звичайними відходами збільшує ризик травмування медичного, технічного та транспортного персоналу. (ВООЗ)

Правильне сортування в місці утворення допомагає не лише підвищити безпеку, а й не направляти весь обсяг відходів на дороге спеціалізоване оброблення.

Комплектація контейнера

До базової або додаткової комплектації можуть входити:

• корпус контейнера;

• основна кришка;

• поворотна вставка;

• тимчасова заглушка;

• механізм остаточного блокування;

• ручка;

• етикетка;

• індикатор рівня наповнення;

• пази для від’єднання голок;

• настінний кронштейн;

• тримач для столу;

• кріплення до медичного візка;

• транспортна тара.

Кронштейни та тримачі часто продаються окремо. Перед замовленням потрібно перевірити їхню сумісність із конкретним об’ємом і формою боксу.

Ціна контейнерів для медичних відходів

Ціна боксу для утилізації медичних відходів залежить від:

• об’єму;

• матеріалу корпусу;

• товщини стінок;

• форми;

• конструкції кришки;

• кількості приймальних отв