Бокси біологічної безпеки

Бокси біологічної безпеки

Робота з клінічними зразками, культурами мікроорганізмів та іншим потенційно інфекційним матеріалом потребує не лише правильно організованої лабораторії, а й обладнання для локалізації біологічних аерозолів.

Бокс біологічної безпеки створює контрольовану робочу зону, у якій напрямок руху повітря та система фільтрації допомагають зменшити ризик поширення мікроорганізмів за межі робочої камери. Залежно від класу та конструкції обладнання може забезпечувати захист оператора, досліджуваного матеріалу та навколишнього середовища.

Такі бокси використовують у мікробіологічних, бактеріологічних, медичних, фармацевтичних, науково-дослідних і клініко-діагностичних лабораторіях.

У каталозі Rodwel можна підібрати бокси біологічної безпеки різних класів, типів і розмірів — від компактних моделей для невеликих лабораторій до систем із підключенням до зовнішньої витяжної вентиляції.

Що таке бокс біологічної безпеки

Бокс біологічної безпеки, або BSC — Biological Safety Cabinet, є спеціалізованою лабораторною шафою з контрольованим повітряним потоком і системою високоефективної фільтрації.

Під час роботи повітря через передній отвір спрямовується всередину робочої камери. Це створює повітряний бар’єр між оператором і потенційно небезпечним матеріалом. Повітря, що проходить через робочу зону, очищується за допомогою HEPA-фільтрів або відводиться через вентиляційну систему — залежно від класу та типу боксу.

Основні завдання біозахисної шафи:

• зменшення ризику потрапляння біологічних аерозолів до приміщення;

• захист працівника під час маніпуляцій із матеріалом;

• захист лабораторного зразка від зовнішнього забруднення;

• зниження ризику перехресної контамінації;

• очищення повітря перед його поверненням до лабораторії або відведенням назовні;

• створення контрольованої робочої зони.

Бокс не замінює засоби індивідуального захисту, навчання персоналу, дезінфекцію та внутрішні правила лабораторної біобезпеки. Він є одним з елементів комплексної системи захисту.

Де застосовують бокси біобезпеки

Шафи біологічної безпеки встановлюють у лабораторіях, де під час відкривання пробірок, піпетування, перемішування або перенесення матеріалу можуть утворюватися краплі й аерозолі.

Обладнання може використовуватися для:

• підготовки клінічних зразків;

• роботи з культурами мікроорганізмів;

• бактеріологічних досліджень;

• мікробіологічних аналізів;

• оброблення крові та інших біологічних рідин;

• роботи з клітинними культурами;

• підготовки окремих матеріалів для молекулярної діагностики;

• роботи з інфекційними зразками;

• проведення наукових досліджень;

• контролю якості у фармацевтичних лабораторіях;

• підготовки матеріалів у ветеринарних лабораторіях.

Конкретний клас боксу підбирають не лише за назвою дослідження. Потрібно враховувати властивості матеріалу, можливість утворення аерозолів, використовувані реагенти та результати оцінювання лабораторного ризику.

Класи боксів біологічної безпеки

Бокси біобезпеки поділяються на три основні класи. Вони відрізняються конструкцією, напрямком повітряних потоків і рівнем захисту.

Бокси біологічної безпеки класу I

Бокс класу I має відкриту передню частину. Повітря з лабораторії надходить через робочий отвір усередину камери, проходить над робочою поверхнею та перед видаленням очищується фільтром.

Такий бокс забезпечує захист:

• оператора;

• лабораторного приміщення;

• навколишнього середовища.

Водночас клас I не створює повноцінного захисту досліджуваного матеріалу від забруднення повітрям із приміщення.

Бокс біобезпеки класу I може розглядатися для процедур, у яких важлива локалізація аерозолів, але стерильність зразка не є основною вимогою.

Бокси біологічної безпеки класу II

Бокси класу II найбільш поширені у медичних, мікробіологічних і дослідницьких лабораторіях.

Вони поєднують:

• фронтальний повітряний бар’єр;

• вертикальний очищений потік над робочою поверхнею;

• HEPA-фільтрацію повітря;

• контрольоване видалення або рециркуляцію повітря.

Бокс біологічної безпеки класу II призначений для захисту:

• оператора;

• досліджуваного матеріалу;

• навколишнього середовища.

Такі моделі використовують під час роботи з клінічними зразками, клітинними культурами, мікроорганізмами й іншими матеріалами, для яких одночасно важливі біологічна безпека та зменшення ризику контамінації зразка.

Бокси біологічної безпеки класу III

Бокс класу III є герметичною системою з повністю закритою робочою камерою. Оператор виконує маніпуляції через вбудовані рукавички, не контактуючи безпосередньо з внутрішнім середовищем.

Повітря подається та відводиться через систему високоефективних фільтрів. Матеріали можуть передаватися через спеціальні шлюзи або передавальні камери.

Такі системи використовують для завдань, що потребують найвищого рівня первинного утримання. Вибір боксу класу III повинен ґрунтуватися на оцінюванні ризиків, особливостях лабораторії та вимогах до інженерних систем.

Бокси класу II типу A2

Бокс біологічної безпеки класу II A2 є одним із найпоширеніших варіантів для клінічних і мікробіологічних лабораторій.

Усередині камери частина повітря проходить рециркуляцію через HEPA-фільтр, а частина після очищення повертається до приміщення або відводиться через спеціальне підключення.

Моделі A2 можуть підходити для:

• мікробіологічних досліджень;

• роботи з клінічними зразками;

• оброблення біологічних рідин;

• клітинних культур;

• лабораторних процедур з утворенням біологічних аерозолів.

Потрібно враховувати, що стандартний бокс A2 не призначений для роботи зі значними кількостями летких токсичних речовин або радіонуклідів. Для таких процедур потрібен окремий аналіз ризиків і відповідна вентиляційна конфігурація.

Бокси класу II типу B2

У боксах класу II B2 повітря з робочої камери відводиться через зовнішню вентиляційну систему. Таке обладнання потребує професійного проєктування витяжки та узгодження з інженерними системами будівлі.

Перед замовленням боксу B2 потрібно перевірити:

• можливість підключення до витяжної вентиляції;

• необхідну продуктивність витяжної системи;

• діаметр і тип повітропроводів;

• допустимий тиск у системі;

• компенсацію видаленого повітря;

• місце встановлення;

• доступ для сервісного обслуговування.

Неправильне підключення може порушити розрахований повітряний баланс боксу. Тому монтаж повинні виконувати фахівці, які враховують вимоги виробника та параметри лабораторної вентиляції.

Чим бокс біобезпеки відрізняється від ламінарної шафи

Бокс біологічної безпеки та ламінарна шафа можуть мати схожий зовнішній вигляд, але виконують різні завдання.

Ламінарна шафа переважно призначена для захисту продукту або зразка від забруднення. Повітря може спрямовуватися від фільтра через робочу зону до оператора або в приміщення.

Тому звичайну ламінарну шафу не використовують для відкритої роботи з потенційно інфекційним матеріалом, якщо повітряний потік може переносити аерозолі у бік працівника.

Бокс класу II одночасно забезпечує:

• захист оператора;

• захист зразка;

• захист навколишнього середовища.

Під час вибору важливо не плутати поняття «ламінарний потік» і «біологічна безпека». Наявність HEPA-фільтра сама по собі не означає, що обладнання є сертифікованим боксом біобезпеки.

Чим біозахисний бокс відрізняється від витяжної шафи

Хімічна витяжна шафа призначена передусім для видалення парів, газів і хімічних речовин. Вона не забезпечує такого самого контролю біологічних аерозолів і захисту зразка, як мікробіологічний бокс.

Бокс біобезпеки застосовують для роботи з біологічними агентами, тоді як витяжна шафа — для хімічних ризиків.

Якщо під час процедури одночасно використовуються біологічні матеріали та леткі хімічні речовини, обладнання потрібно підбирати після комплексного оцінювання ризиків.

HEPA-фільтрація

HEPA-фільтри є важливою частиною системи очищення повітря в боксах біологічної безпеки.

Залежно від конструкції обладнання фільтри можуть очищати:

• повітря, що подається до робочої зони;

• рециркуляційний потік;

• повітря, яке повертається до приміщення;

• витяжне повітря перед відведенням назовні.

Стан фільтрів впливає на опір повітряного потоку й роботу всієї системи. Поступове накопичення забруднень може збільшувати навантаження на вентилятор.

Сучасні бокси можуть мати індикатори ресурсу фільтрів, датчики швидкості потоку та повідомлення про необхідність перевірки.

Заміну HEPA-фільтрів повинні виконувати підготовлені спеціалісти, оскільки використані елементи можуть містити біологічні забруднення.

Повітряний потік і захисний бар’єр

Захист у відкритому боксі залежить від правильно сформованого повітряного потоку через фронтальний отвір.

Повітряний бар’єр може порушуватися через:

• швидкі рухи рук;

• перекриття передньої решітки;

• надмірну кількість обладнання в камері;

• розміщення боксу біля дверей;

• протяги;

• потоки від кондиціонера;

• активний рух людей позаду оператора;

• неправильне положення переднього скла.

Саме тому бокс потрібно не лише правильно вибрати, а й грамотно встановити у приміщенні.

Сигналізація та контроль параметрів

Сучасна шафа біологічної безпеки може бути оснащена електронною системою контролю.

Залежно від моделі можуть контролюватися:

• швидкість вхідного повітря;

• швидкість вертикального потоку;

• положення переднього скла;

• стан вентилятора;

• ресурс HEPA-фільтрів;

• час роботи;

• стан ультрафіолетової лампи;

• аварійні відхилення.

Звукова або світлова сигналізація повідомляє оператора про порушення встановлених параметрів.

Не рекомендується продовжувати роботу після появи аварійного повідомлення, доки причина не буде визначена відповідно до інструкції виробника.

Переднє захисне скло

Рухоме переднє скло відділяє оператора від робочої камери та допомагає підтримувати розраховану геометрію повітряного потоку.

Для роботи скло встановлюють на визначеній виробником висоті. Якщо воно підняте надто високо або опущене нижче робочого положення, бокс може подати сигнал.

Корисними функціями є:

• електричне переміщення скла;

• автоматичне визначення робочої висоти;

• звукова сигналізація;

• захист від випадкового закривання;

• зручне очищення внутрішньої поверхні.

Робоча камера

Внутрішня робоча поверхня часто виготовляється з нержавіючої сталі, стійкої до регулярного очищення та дезінфекції.

Під час вибору варто оцінити:

• ширину робочої зони;

• глибину камери;

• висоту внутрішнього простору;

• наявність знімної робочої поверхні;

• заокруглені кути;

• доступ до піддона;

• стійкість матеріалів до дезінфектантів;

• кількість електричних розеток;

• можливість установлення кранів або сервісних портів.

Знімні елементи полегшують очищення, але не повинні перекривати вентиляційні решітки під час роботи.

Ультрафіолетова лампа

Деякі бокси комплектуються ультрафіолетовою лампою. Вона може використовуватися як додатковий елемент внутрішньої процедури знезараження, але не замінює механічне очищення й хімічну дезінфекцію.

Ефективність УФ-випромінювання залежить від:

• чистоти лампи;

• відстані до поверхні;

• часу роботи;

• віку лампи;

• наявності затінених ділянок;

• типу мікроорганізму.

Під час роботи персоналу ультрафіолетова лампа повинна бути вимкнена. Бажано, щоб обладнання мало блокування, яке запобігає її ввімкненню при відкритому фронтальному склі.

Як правильно організувати роботу в боксі

Навіть правильно підібраний бокс не забезпечить потрібного захисту, якщо робочий процес організований неправильно.

Під час роботи рекомендується:

• не перекривати передні й задні вентиляційні решітки;

• розміщувати лише необхідні матеріали;

• відділяти чисту зону від забрудненої;

• рухатися від чистих матеріалів до використаних;

• не виконувати різких рухів руками;

• мінімізувати переміщення предметів через фронтальний отвір;

• не ставити сторонні прилади без перевірки їхнього впливу на повітряний потік;

• проводити очищення до та після роботи.

Відкритий вогонь усередині камери може порушувати повітряний потік, пошкоджувати фільтри та створювати додатковий ризик. Можливість його використання потрібно оцінювати відповідно до процедури й рекомендацій виробника.

Де встановлювати бокс

Місце встановлення має значний вплив на стабільність фронтального повітряного бар’єра.

Бокс бажано розташовувати:

• подалі від дверей;

• не на основному проході;

• подалі від відкритих вікон;

• поза прямим потоком кондиціонера;

• на відстані від вентиляційних решіток;

• так, щоб позаду оператора залишався вільний простір;

• з доступом для сервісного обслуговування.

Перед доставкою потрібно перевірити розміри дверних прорізів, коридорів, ліфта й лабораторного приміщення.

Для великих моделей може знадобитися часткове розбирання підставки або залучення спеціального вантажопідйомного обладнання.

Підставка для боксу

Бокс може встановлюватися на стаціонарну або регульовану підставку.

Під час вибору враховують:

• висоту робочої поверхні;

• положення оператора сидячи або стоячи;

• навантаження на конструкцію;

• місце для ніг;

• можливість регулювання;

• наявність коліс;

• стійкість;

• зручність очищення підлоги.

Регульована підставка допомагає адаптувати робоче місце під різних працівників, але конструкція повинна залишатися стабільною під час роботи вентилятора.

Витяжне підключення

Не всі бокси потребують прямого підключення до зовнішньої вентиляції. Це залежить від класу, типу обладнання та процедур, які виконуватимуться.

Можливі варіанти:

• повернення очищеного повітря до лабораторії;

• підключення через витяжний кожух;

• жорстке підключення до повітропроводу;

• повне відведення повітря назовні.

Схему потрібно погодити до придбання обладнання. Не можна самостійно підключати стандартний рециркуляційний бокс до витяжної системи без перевірки сумісності.

Перевірка та сертифікація

Після встановлення потрібно перевірити, чи відповідають фактичні параметри роботи встановленим вимогам.

Під час перевірки можуть оцінюватися:

• швидкість вхідного потоку;

• вертикальний повітряний потік;

• цілісність HEPA-фільтрів;

• герметичність конструкції;

• робота сигналізації;

• рівномірність повітряного потоку;

• електробезпека;

• освітленість;

• шум і вібрація.

Повторна перевірка може знадобитися після переміщення, ремонту, заміни фільтрів або втручання у вентиляційну систему.

Періодичність технічного контролю визначають вимоги виробника, внутрішні процедури лабораторії та чинні нормативні документи.

Як вибрати бокс біологічної безпеки

Починати підбір потрібно не з розміру чи ціни, а з оцінювання лабораторних ризиків.

Перед замовленням необхідно визначити:

• з якими біологічними матеріалами працюватиме лабораторія;

• чи можуть утворюватися аерозолі;

• чи потрібен захист продукту;

• чи використовуватимуться леткі хімічні речовини;

• необхідний клас і тип боксу;

• ширину робочої зони;

• спосіб відведення повітря;

• можливість підключення до вентиляції;

• необхідність підставки;

• кількість розеток і сервісних портів;

• вимоги до сигналізації;

• можливість проведення сервісу;

• умови доставки та монтажу.

Для більшості стандартних мікробіологічних і клінічних завдань часто розглядають бокси класу II A2. Проте остаточний вибір має відповідати конкретній процедурі та оцінюванню ризику.

Розмір робочої зони

Ширину боксу підбирають з урахуванням кількості матеріалів, обладнання та працівників.

Поширені варіанти можуть мати робочу ширину приблизно:

• 900 мм;

• 1200 мм;

• 1500 мм;

• 1800 мм.

Надто маленька камера швидко перевантажується предметами, які можуть перекривати вентиляційні решітки.

Надмірно великий бокс потребує більше місця, потужніших інженерних систем і додаткових витрат. Тому розмір повинен відповідати реальному робочому процесу.

Що входить до комплектації

Перед замовленням потрібно уточнити, що входить до базової вартості.

Комплект може містити:

• бокс біологічної безпеки;

• HEPA-фільтри;

• робочу поверхню;

• підставку;

• електричні розетки;

• освітлення;

• ультрафіолетову лампу;

• сервісні крани;

• витяжний кожух;

• комплект для підключення;

• датчики повітряного потоку;

• систему сигналізації;

• документацію;

• сертифікати;

• монтаж і первинне тестування.

Підставка, витяжний модуль, крани та додаткові аксесуари можуть продаватися окремо.

Ціна боксу біологічної безпеки

Ціна боксу біобезпеки залежить від класу, типу повітряного потоку, ширини робочої зони, системи управління та комплектації.

На вартість впливають:

• клас I, II або III;

• тип A2, B1, B2 чи інша конфігурація;

• кількість HEPA-фільтрів;

• ширина робочої камери;

• матеріал внутрішніх поверхонь;

• електричне переднє скло;

• датчики повітряного потоку;

• система сигналізації;

• підставка;

• витяжне підключення;

• монтаж;

• перевірка після встановлення;

• сервісне обслуговування.

Порівнюючи пропозиції, потрібно перевіряти не лише ціну самого обладнання, а й витрати на доставку, вентиляційні роботи, монтаж, запуск і подальшу заміну фільтрів.

Де купити бокс біологічної безпеки

Щоб купити бокс біологічної безпеки, оберіть відповідну модель у каталозі Rodwel або зверніться до наших спеціалістів.

Для точного підбору повідомте:

• напрям роботи лабораторії;

• тип біологічного матеріалу;

• основні процедури;

• потрібний клас боксу;

• бажану ширину робочої зони;

• наявність витяжної вентиляції;

• параметри приміщення;

• необхідну комплектацію.

Ми допоможемо порівняти бокси мікробіологічної безпеки класів I, II та III, моделі A2 і B2, а також підібрати підставку, витяжне підключення та додаткові лабораторні аксесуари.