Центрифуги для пробірок

Центрифуга для пробірок — це не одна конкретна модель, а доволі велика група лабораторного обладнання. До неї належать компактні прилади для кількох мікропробірок, медичні центрифуги для зразків крові та продуктивні настільні моделі, у які можна одночасно завантажити кілька десятків ємностей.

Через таке різноманіття обирати центрифугу лише за кількістю місць у роторі не варто. Дві моделі на 12 пробірок можуть бути призначені для зовсім різних завдань. Одна працюватиме з вакуумними пробірками для крові, інша — з мікропробірками 1,5 або 2 мл.

Перед замовленням потрібно знати об’єм, діаметр, висоту та форму пробірок. Не менш важливі необхідна швидкість, тип ротора і кількість зразків, які лабораторія обробляє протягом одного циклу.

Які пробірки можна центрифугувати

Лабораторні пробірки відрізняються не лише об’ємом. Вони можуть мати конічне, плоске або кругле дно, виготовлятися з поліпропілену, інших полімерів чи скла. Відрізняються також типи кришок і допустима відцентрова сила.

Найчастіше центрифуги використовують для таких форматів:

• мікропробірок 0,2–2 мл;

• пробірок об’ємом 3–7 мл;

• вакуумних пробірок для забору крові;

• лабораторних пробірок 10 мл;

• конічних пробірок 15 і 50 мл;

• пробірок для сечі та інших біологічних рідин;

• спеціалізованих ємностей для молекулярної біології;

• пробірок зі spin-колонками.

Один ротор рідко однаково добре підходить для всіх форматів. Щоб встановити пробірку меншого діаметра у велике посадкове місце, використовують адаптер. Він підтримує ємність у правильному положенні та не дозволяє їй зміщуватися під час обертання.

Центрифуги для пробірок 5 і 10 мл

Пробірки невеликого об’єму використовують у медичних, ветеринарних, біохімічних і дослідницьких лабораторіях. Для них можна підібрати як компактну настільну модель, так і універсальну центрифугу зі змінними тримачами.

Центрифуга для пробірок 5 мл повинна мати відповідні посадкові місця або адаптери. Встановлювати таку ємність у великий тримач без вкладиша не варто: пробірка може хитатися, змінювати кут нахилу або пошкодитися.

Та сама вимога стосується моделей для пробірок 10 мл. Перед купівлею потрібно порівняти не лише заявлений об’єм, а й фактичний діаметр ємності. Пробірки однакової місткості від різних виробників іноді відрізняються за формою та розмірами.

Якщо лабораторія використовує кілька типів витратних матеріалів, зручним рішенням буде центрифуга з набором змінних адаптерів. Вона дозволить переходити від одного формату пробірок до іншого без заміни всього ротора.

Центрифуги для конічних пробірок 15 і 50 мл

Конічні пробірки на 15 і 50 мл часто використовують у клітинній біології, мікробіології, біотехнології та під час підготовки лабораторних розчинів. Їх також називають пробірками типу Falcon, хоча сумісні ємності випускають різні виробники.

Центрифуга для пробірок 15 мл може комплектуватися кутовим або горизонтальним ротором. Кутова конструкція зазвичай займає менше місця та підходить для швидкого осадження матеріалу. У горизонтальному роторі пробірки під час роботи переходять у майже горизонтальне положення.

Для ємностей на 50 мл потрібні більші бакети або посадкові місця. Через збільшений розмір пробірок місткість ротора буде меншою. Наприклад, одна модель може одночасно вміщувати багато вакуумних пробірок або значно меншу кількість конічних ємностей на 50 мл.

Якщо потрібно працювати з обома форматами, варто розглядати центрифугу з адаптерами 15 і 50 мл. У комплектації слід перевірити кількість вкладишів, оскільки іноді обладнання постачається лише з базовим ротором.

Центрифуги для вакуумних пробірок

У медичних і діагностичних лабораторіях широко використовуються вакуумні пробірки для забору крові. Вони можуть відрізнятися об’ємом, діаметром, довжиною та складом реагенту всередині.

Центрифуга для вакуумних пробірок повинна відповідати їхньому формату. Найпоширенішими є ємності діаметром близько 13 або 16 мм, однак точні розміри потрібно перевіряти за документацією до витратних матеріалів.

Для лабораторій можуть бути актуальними такі конфігурації:

• центрифуга для пробірок 13×75 мм;

• модель для пробірок 13×100 мм;

• обладнання для пробірок 16×100 мм;

• центрифуга для пробірок 3, 5 або 7 мл;

• модель для гелевих пробірок із кров’ю.

Під час роботи з пробірками, які містять розділювальний гель, важливе плавне гальмування. Різка зупинка може порушити вже сформований шар, тому режим роботи потрібно встановлювати відповідно до інструкції виробника пробірок.

Центрифуга для пробірок із кров’ю

Центрифуга для пробірок із кров’ю використовується для підготовки плазми або сироватки до подальшого дослідження. Таке обладнання встановлюють у клініко-діагностичних лабораторіях, лікарнях, приватних медичних центрах і пунктах забору аналізів.

Для невеликого кабінету може бути достатньо компактної моделі на 6 або 8 пробірок. Якщо лабораторія отримує багато зразків одночасно, практичнішою буде центрифуга на 12, 16, 24 або більше місць.

Місткість потрібно оцінювати за реальним потоком матеріалу. Надто маленький ротор збільшить кількість запусків, а обладнання з великим запасом часто використовуватиметься лише частково.

Важливими функціями для медичної лабораторії є:

• регулювання швидкості;

• таймер;

• плавний розгін і гальмування;

• блокування кришки;

• захист від дисбалансу;

• збереження робочих програм;

• звуковий сигнал після завершення циклу.

Якщо однотипний протокол повторюється багато разів на день, можливість зберегти налаштування помітно спрощує роботу персоналу.

Мікроцентрифуги для пробірок 1,5 і 2 мл

Для молекулярної біології, генетики, мікробіології та біохімії використовують мікропробірки об’ємом 1,5 і 2 мл. Їх часто називають пробірками типу Eppendorf.

Центрифуга для мікропробірок має компактний кутовий ротор. Залежно від моделі він може бути розрахований на 6, 8, 12, 18, 24 або більшу кількість ємностей.

Проста мініцентрифуга підходить для короткого осадження крапель зі стінок і кришки. Для повноцінного центрифугування за лабораторним протоколом потрібна швидкісна мікроцентрифуга з регулюванням часу, RPM або RCF.

Якщо використовуються пробірки 0,2 або 0,5 мл, до ротора зазвичай додають спеціальні адаптери. До початку роботи потрібно переконатися, що вони розраховані саме на вибраний формат і допустиму швидкість.

Кутовий чи горизонтальний ротор

Кутовий ротор утримує пробірки під постійним нахилом. Він підходить для осадження клітин, частинок і матеріалів, які після циклу накопичуються на дні та частково на бічній стінці ємності.

У горизонтальному роторі пробірки встановлюються у рухомі бакети. Під час розгону вони відхиляються й переходять у горизонтальне положення. Після зупинки бакети повертаються вертикально.

Горизонтальні ротори часто обирають для вакуумних пробірок із кров’ю, оскільки вони допомагають отримати рівне розділення шарів. Проте вибір завжди має відповідати конкретному лабораторному протоколу.

Універсальна лабораторна центрифуга може підтримувати кілька змінних роторів. Це зручно для багатопрофільних лабораторій, але перед замовленням потрібно перевірити, які ротори входять у комплект, а які продаються окремо.

Для чого потрібні адаптери

Адаптер заповнює вільний простір між пробіркою та тримачем. Завдяки цьому ємність не рухається під час обертання і правильно розміщується відносно осі ротора.

Центрифуга з адаптерами для пробірок дозволяє працювати з різними об’ємами, не купуючи окремий ротор для кожного формату. Наприклад, у великий бакет можна встановити вкладиші для пробірок 5, 10, 15 або 50 мл.

При цьому універсальних адаптерів для будь-якого обладнання не існує. Вкладиш повинен бути сумісним із конкретним ротором, бакетом і пробіркою.

Перед вибором потрібно уточнити:

• внутрішній діаметр адаптера;

• допустиму висоту пробірки;

• максимальну швидкість;

• кількість пробірок у одному бакеті;

• сумісність із круглим або конічним дном;

• стійкість матеріалу до використовуваних реагентів.

Саморобні вкладиші або випадкові адаптери використовувати не слід. За високої швидкості неправильна фіксація може призвести до пошкодження пробірки та ротора.

Центрифуга в комплекті з пробірками

Формулювання «центрифуга з пробірками» не завжди означає, що витратні ємності входять до стандартної комплектації. Часто виробник або постачальник додає лише ротор, бакети й адаптери.

Самі пробірки можуть продаватися окремо, особливо якщо йдеться про вакуумні системи для забору крові, стерильні конічні ємності або спеціальні мікропробірки.

Перед оформленням замовлення варто уточнити:

• чи входить ротор у вартість;

• які тримачі встановлені;

• чи є адаптери;

• для яких пробірок вони підходять;

• чи додаються самі пробірки;

• скільки витратних матеріалів передбачено в наборі.

Це дозволить правильно порівняти пропозиції. Модель із нижчою початковою ціною може виявитися дорожчою після окремого придбання ротора та повного набору адаптерів.

Місткість ротора

Кількість пробірок за один цикл безпосередньо впливає на продуктивність лабораторії. Для невеликого потоку достатньо моделі на 6–8 місць. Центрифуга для 12 пробірок підійде медичному кабінету або невеликому діагностичному відділенню.

Центрифуга для 24 пробірок буде зручнішою там, де зразки надходять серіями. Для великих лабораторій доступні моделі на 32, 48 і більше пробірок.

Однак цифра в характеристиках не завжди стосується всіх форматів. Ротор може вміщувати 24 невеликі вакуумні пробірки, але після встановлення інших бакетів кількість ємностей на 15 або 50 мл зменшиться.

Тому місткість потрібно перевіряти для конкретної конфігурації ротора, а не лише для самої центрифуги.

RPM і RCF

RPM показує кількість обертів ротора за хвилину. RCF, або ×g, означає фактичну відцентрову силу, яка діє на зразок.

Для точного дотримання лабораторної методики важливішим часто є показник RCF. Він залежить не лише від швидкості, а й від радіуса ротора.

Дві центрифуги можуть працювати на однакових обертах, але створювати різну відцентрову силу. Тому під час вибору варто орієнтуватися на параметр, зазначений у протоколі підготовки зразків.

Також потрібно враховувати допустиме навантаження самої пробірки. Не кожна пластикова або скляна ємність розрахована на максимальну швидкість центрифуги.

Правильне балансування пробірок

Перед запуском пробірки розміщують симетрично. Ємності, встановлені навпроти одна одної, повинні мати приблизно однакову масу.

Балансування за об’ємом не завжди достатньо. Якщо зразки мають різну щільність або використовуються пробірки різних типів, їх краще зважити.

Неправильне завантаження можна помітити за сильною вібрацією, незвичним шумом або автоматичною зупинкою обладнання. Продовжувати роботу в такій ситуації не варто. Потрібно зупинити ротор і перевірити розташування пробірок.

У моделях із захистом від дисбалансу цикл припиняється автоматично. Проте ця функція не скасовує необхідності правильно готувати ротор до кожного запуску.

Як вибрати центрифугу для пробірок

Починати краще не з максимальної швидкості або ціни, а з переліку пробірок, які вже використовуються в лабораторії.

Для правильного підбору знадобиться така інформація:

• об’єм кожної пробірки;

• зовнішній діаметр і висота;

• форма дна;

• матеріал ємності;

• кількість зразків за один цикл;

• необхідний показник RCF;

• бажаний тип ротора;

• інтенсивність щоденної роботи;

• • Центрифуги з підігрівом
  • Центрифуги з горизонтальним і бакет-ротором
  • Центрифуги для пробірок
  • Охолоджувані лабораторні центрифуги
  • Мініцентрифуги та мікроцентрифуги
  • Медичні центрифуги
  • Лабораторні центрифуги